Інколи світ буває незручним. Холодним, непристосованим і навіть жорстоким. Сходи, бордюри, погляди – всюди невидимі стіни. Артем із Харкова відчуває це щодня, фізично й морально. Життя для хлопчика – суцільний квест.
Балахонов Артем з реабілітологом
Але є люди, які будують інший світ. Тихо, без гучних слів чи овацій.
І сьогодні ми хочемо сказати «дякую» кожному, хто підставив плече там, де стіна здавалася не пробивною. Саме завдяки вам Балахонов Артем став ще на крок ближче до нормального життя.
Історія хлопчика зачепила працівників нашого фонду.
У дев’ятирічного Артема ДЦП. В Україні таких дітей тисячі. І майже всі вони залишились сам на сам зі своїм діагнозом.
І поки держава вирішує питання війни, черги на безоплатну реабілітацію ростуть. Батьки пишуть запити, отримують відмови, шукають гроші, а діти весь цей час чекають, деякі – роками. І так по колу. А час невпинно йде.
Через нестабільне фінансування соціальних проєктів й складний процес оформлення документів, родини важкохворих дітей змушені звертатись по допомогу до фондів.
Так з початком війни сімʼя Артема втратила бодай якусь стабільність. Залишилась лише воля боротися. Але воля без ресурсу – це крик у порожнечу.
Саме тому ми відкрили збір для Артема. Маленький хлопчик потребував допомоги з боку реабілітологів.
Балахонов Артем
Ми з вами цього не бачимо, та кожен день для Артема – це боротьба. За рух, за слово, за маленький крок уперед. Але він не боровся сам. Завдяки вам вдалося зібрати 35 000 гривень – і ці кошти стали для хлопчика можливістю покращити самопочуття. Артем пройшов повний курс лікування в медичному центрі «Росток життя», де з ним щодня працювали фахівці: фізіотерапевти, логопед, реабілітологи.
Результат є – м’язи стали сильнішими. Сьогодні Артем впевненіше тримає рівновагу – це звичайно не кінець, а частина шляху, але ж яка радість для близьких. Мама каже, що він став більш розкутим і охочіше намагається говорити.
Друзі, ваша підтримка – це щось неймовірне, це не просто благодійність, а доказ того, що люди все ще можуть бути опорою одне для одного.
І тут важливо сказати чесно: це не «десь фонд допоміг». Це конкретні люди прийняли рішення підтримати. Маленькі внески склалися у великий шанс для дитини.
25 меценатів стали провідниками Артема в краще життя. Ви творите частиною історії, де замість «могло бути гірше» – «стало краще». Де замість страху – рух. Де замість безсилля – дія.
Ми часто чуємо фразу «світ не без добрих людей», але рідко замислюємось, що ці люди серед нас.
Сучасні супергерої не носять плащі.
Вони навіть не знають, що вони – супергерої. Їх не знімають у кіно, про них не пишуть у газетах.
Але ми опублікували цей допис, щоб подякувати благодійникам фонду «Промінь тепла».
Артем знайшов своїх героїв. А хтось інший ще шукає… Може, саме вас?
