Вижив, бо знав, що чекають

Іванченко Єлисей, 3 роки 10 місяців.

Діагноз: ДЦП, спастичний тетрапарез. Синдром стійких рухових порушень.

Єлисею необхідно пройти черговий курс реабілітації в “Міжнародному центрі реабілітації і нейрофізіології”.

 

Його назвали Єлисей – як старозавітного пророка, який робив неможливе. І, мабуть, не просто так. Бо кожен його подих, кожен рух був як маленьке диво.

 

«Родильна зала. Тиша… важка, густа, мов перед бурею. Лікарі мовчали. Медсестри уникали погляду. І ніхто не вітав з народженням.

 

Нашого сина витягнули на світ на 33 тижні вагітності.

За тиждень до пологів нам поставили важкий діагноз – неімунна водянка плоду.

 

Лікарі просили підписати документи на випадок, якщо… якщо мій син не виживе.

 

Але попри страшні прогнози, Єлисей вижив і з перших секунд почав боротьбу за життя.

 

Лікарі казали: «Буде важко. Дуже важко…» – мама виходить з кімнати, подихати свіжим повітрям.

 

Після народження хлопчик був двадцять днів на апараті штучного дихання, пережив два крововиливи в мозок та бактеріальний сепсис.

 

Він боровся так, ніби знав – там, за склом реанімації, на нього дуже чекають.

 

Маленьке, крихітне тільце лежало нерухомо, прив’язане до трубок. А батьки молились під звуки мед апаратів. Хлопчик витримав те, що не всім дорослим під силу.

 

«Перший рік ми жили між лікарнями, крапельницями та новими діагнозами. На сьогодні наш син має ДЦП.

 

Спочатку він не чув, потім не тримав голову, далі не сидів... Ми працюємо над тим, щоб цей синдром не звучав, як вирок. Кожна реабілітація – черговий шанс наздогнати дитинство, яке проходить повз.

Зараз Єлисею 4, він не може бігати з однолітками та спілкуватись з ними на рівні. Але завдяки постійним заняттям вже навчився стояти біля опори.

 

А це велика перемога.

 

В його очах не по-дитячому доросла сила. Він хоче ходити. І ми знаємо, що зможе.

 

Йому може допомогти курс реабілітації в “Міжнародному центрі реабілітації і нейрофізіології”. Саме там дітки з ДЦП вчаться користуватися своїм тілом.»

 

Один курс коштує 35 950 гривень. Фонд “Промінь тепла” прозоро звітує про кожну копійку.

 

Якщо ви маєте бажання та можливість допомогти – зробіть це зараз.

 

«Ми не просимо гроші для себе. Ми просто хочемо дати дитині шанс. Бо він уже вижив там, де не мав. І заслуговує йти далі. Іншого дитинства в нього не буде, але в нього ще може бути нормальне майбутнє.» – мама плаче.

 

Допомогти Єлисею пройти черговий курс реабілітації можна у формі нижче, у призначенні платежу вказати: для Іванченко Єлисея