Його назвали як старозавітного пророка, що робив неможливе. Можливо, і не просто так.
Але щоб неможливе ставало можливим – поруч мають бути люди, чия віра і щедрість тихо стоїть за кожним зробленим кроком.
Чотири роки тому на світ народився Єлисей. Його прихід в наш світ був передчасним, тому з перших хвилин, хлопчик почав боротися за право на життя.
Реанімація, апарат дихання, складні діагнози… Згодом лікарі підтвердили страшний діагноз – ДЦП. Багато речей, які інші діти роблять легко, Єлисею даються через зусилля і терпіння. Тому реабілітація – це його рятувальний місток між «було» і «буде». І цю переправу будуєте ви, небайдужі люди.
Сьогодні ми хочемо подякувати кожному меценату. Ви не пройшли повз і вклали у чуже «я спробую» своє тверде «я вірю».
Іванченко Єлисей
Тетяна, Максим, Олександр, Віктор, Олена, Марія, Ірина, Сергій та інші благодійники допомогли зібрати гроші на курс реабілітації для Іванченка Єлисея.
Вся сума, 35936 грн, пішли на оплату лікування у спеціалізованому центрі, де з хлопчиком працювали реабілітологи, фізичні терапевти та інші фахівці. Це не просто процедури – це щоденна робота з координацією, м’язами, поставою.
Таких дітей, як Єлисей, в Україні тисячі. І багато з них втратили шанс не через діагноз, а через війну. Вона забрала у таких сімей найцінніше – можливість. Те, що в мирному житті вимірювалося місяцями наполегливої праці, тепер розсипалося під тиском обставин. Зруйновані реабілітаційні центри, перервані курси, скасовані консультації, черги розтягнуті на місяці.
На жаль, зараз діти з особливими потребами просто випали з системи допомоги. Для них «вікно можливостей» зачиняється тихо – без вибухів, але так само безповоротно. І саме ця тиша стає найболючішою, бо вона означає втрачений прогрес, який так важко наздогнати.
Ви донатами прокладаєте дорогу життя.
Можливо, саме ваш внесок допоміг закрити цей збір. І Єлисей отримав лікування вчасно.
Вчасно – це важливе слово у світі дитячої реабілітації. Тут час – або союзник, або ворог. Саме тому було важливо встигнути, не пропустити цю реабілітацію. І ви встигли! Єлисей, завдяки вам, отримав шанс. Так, це крапля в морі, але для родини Іванченко – це цілий океан надії.
Іванченко Єлисей з реабілітологом
Курс дав відчутний прогрес – Єлисей впевненіше тримається біля опори, довше зберігає рівновагу та краще сприймає вправи. Мама каже, що він навіть спокійніше спить і більше цікавиться світом навколо. Так, це маленькі кроки, на довгому шляху, але саме з них складаються великі зміни.
Зараз хлопчик продовжує займатися вдома. Закріплює досягнуте. Попереду ще багато роботи, але він іде вперед. І робить це у світі, де є люди, яким не байдуже.
Єлисей ще не вміє говорити «дякую» так, як дорослі. Але він вміє по-іншому – впертим кроком біля опори, новим рухом, яким ще вчора не міг. Це і є його подяка. А ми просто передаємо її вам.
