22Січ

Сонце встигли спасти!

Завдяки Вам, шановні благодійники, допомога прийшла вчасно. БФ “Промінь тепла” зібрав частину суми для оплати протонної терапії в іспанському шпиталі Sant Joan de Déu Barcelona Children’s Hospital для десятирічної Віки Васильків.

Васильків Вікторія з лікарями

“Кожної хвилини я дякую Богу та людям за те, що моє Сонечко живе. Вікуся знову почала посміхатися і намагається веселити нас. Вперше за стільки часу у Віки нічого не болить.

Донечка називає протонний прискорювач космічним кораблем. Кожного разу, готуючись до процедури, Віка запевняє мене, що після польоту буде вже повністю здорова”, – розповідає мама Вікторії.

Васильків Віка у протонному прискорювачі

Віка з мамою зараз в Іспанії. Пучки протонів бомбардують ракові клітини, що захопили основу черепа Віки та сонну артерію. Навесні 2020 року у Вікторії Васильків діагностували саркому Юїнга.

Ще кілька місяців тому батьки Віки не бачили можливості зібрати космічну суму грошей для ефективного лікування своєї дитини за кордоном.  Дівчинку з’їдав рак, а батьків знищувало горе та безпорадність.

Васильків Вікторія у протонному прискорювачі

Історія Віки відгукнулася у душах багатьох людей.

“У кожної родини є своє сонечко, котре зігріває цю родину любов’ю. Навіть, якщо одне таке маленьке сонечко згасне, щастя у світі стане набагато менше, – ділиться Ганна К. – Тому я вирішила допомогти. Я тішу себе тим, що мій маленький внесок зробить велику справу – врятує життя. Я дуже зраділа, коли дізналася від вас, що сума для початку лікування Віки вже зібрана. Значить, я не одна така у цьому світі”.

“Коли я почув історію Віки про цю страшну ситуацію з оплатою лікування, відчув гостру необхідність втрутитися, щось зробити, щоб зупинити смерть, – згадує Роман К. – У мене ще немає власних дітей, але я пам’ятаю, як було тяжко моїй мамі, коли я хворів.

Допомагаючи врятувати життя дитині, я рятую цілу родину. Як каже моя мама, батьки живуть щастям своїх дітей”.

“Чесно кажучи, мені було трохи важко відірвати від свого бюджету цю суму. Але перерахувавши гроші, я відчув полегшення. Наче Віку вже спасли. Іноді я здаюся собі недостатньо хорошою людиною. Та мені стає краще, коли я згадую про свій вчинок”. 

Маленька Віка стала особистим Сонцем для своїх благодійників.

Знаходячись у критичній ситуації, дівчинка не втрачає віру у диво, вигадує цілющі космічні подорожі та знаходить силу для посмішки.

Цю силу Вікусі подарували Ви, люди, які відкрили у собі надзвичайну здібність – рятувати життя. Не екстрасенси, не олігархи, не світила медицини…

Звичайні люди з відкритим серцем, дякуємо вам за життя дитини!