Завдяки Вам, шановні благодійники, допомога прийшла вчасно. БФ “Промінь тепла” зібрав частину суми для оплати протонної терапії в іспанському шпиталі Sant Joan de Déu Barcelona Children’s Hospital для десятирічної Віки Васильків. Віка захворіла, у неї саркома Юїнга, рак кісток черепа.

Васильків Вікторія з лікарями
“Кожної хвилини я дякую Богу та людям за те, що моє Сонечко живе. Вікуся знову почала посміхатися і намагається веселити нас. Вперше за стільки часу у Віки нічого не болить.
Донечка називає протонний прискорювач космічним кораблем. Кожного разу, готуючись до процедури, Віка запевняє мене, що після польоту буде вже повністю здорова”, – розповідає мама Вікторії.

Васильків Віка у протонному прискорювачі
Віка з мамою зараз в Іспанії. Пучки протонів бомбардують ракові клітини, що захопили основу черепа Віки та сонну артерію. Навесні 2020 року у Вікторії Васильків діагностували саркома Юїнга, рак кісток черепа.
Ще кілька місяців тому батьки Віки не бачили можливості зібрати космічну суму грошей для ефективного лікування своєї дитини за кордоном. Дівчинку з’їдала саркома Юїнга, рак кісток черепа, а батьків знищувало горе та безпорадність.

Васильків Вікторія у протонному прискорювачі
Історія Віки відгукнулася у душах багатьох людей.
“У кожної родини є своє сонечко, котре зігріває цю родину любов’ю. Навіть, якщо одне таке маленьке сонечко згасне, щастя у світі стане набагато менше, – ділиться Ганна К. – Тому я вирішила допомогти. Я тішу себе тим, що мій маленький внесок зробить велику справу – врятує життя. Я дуже зраділа, коли дізналася від вас, що сума для початку лікування Віки вже зібрана. Значить, я не одна така у цьому світі”.
“Коли я почув історію Віки про цю страшну ситуацію з оплатою лікування, відчув гостру необхідність втрутитися, щось зробити, щоб зупинити смерть, – згадує Роман К. – У мене ще немає власних дітей, але я пам’ятаю, як було тяжко моїй мамі, коли я хворів.
Допомагаючи врятувати життя дитині, я рятую цілу родину. Як каже моя мама, батьки живуть щастям своїх дітей”.
“Чесно кажучи, мені було трохи важко відірвати від свого бюджету цю суму. Але перерахувавши гроші, я відчув полегшення. Наче Віку вже спасли. Іноді я здаюся собі недостатньо хорошою людиною. Та мені стає краще, коли я згадую про свій вчинок”.
Маленька Віка стала особистим Сонцем для своїх благодійників.
Знаходячись у критичній ситуації, дівчинка не втрачає віру у диво, вигадує цілющі космічні подорожі та знаходить силу для посмішки.
Цю силу Вікусі подарували Ви, люди, які відкрили у собі надзвичайну здібність – рятувати життя. Не екстрасенси, не олігархи, не світила медицини…
Звичайні люди з відкритим серцем, дякуємо вам за життя дитини!