Ця історія трапилася з однією молодою жінкою. Вона жила в невеликому селищі в Харківській області, й того вечора їхала додому з роботи на маршрутці. Коли жінка виходила на своїй зупинці, її сумка впала й відкрилася. На підлогу випали її речі, а разом із ними й гаманець. Відсутність гаманця жінка не помітила. В гаманці були всі гроші, які мала жінка, щоб купити продукти на тиждень для неї й маленької донечки, з якою жила сама.
Та жінка поспішала й не побачила того. Відсутність гаманця вона помітила лише вранці, коли знову збиралася на роботу. У розпачі жінка мерщій побігла на зупинку, й на щастя цього разу маршрутку знову вів той самий водій.
«Чи не знаходили ви мого гаманця?» — запитала жінка, майже не сподіваючись знову побачити свої гроші.
Водій мовчки простягнув їй гаманця. Усі гроші були на місці. А дорогою водій розповів, як учора після зміни розшукував неуважну пасажирку. Він розумів, що та буде у відчаї, коли побачить свою втрату.
В гаманці водій знайшов стару довідку з лікарні й вирішив, що власниця працює там. Він поїхав вночі до лікарні, але чергова медсестра відповіла, що тут таку не знають.
Втративши надію, водій поїхав додому, думаючи, як йому вчинити вранці. А вранці пасажирка сама знайшла його й дуже дякувала. Від усієї душі. Бо той чоловік повернув їй не лише гроші, а й віру у те, що світ таки не без добрих людей.