«А ти відішлеш моє фото мамі? Вона побачить і забере мене!» — так відповідають покинуті діти, коли волонтери пропонують їм сфотографуватися для репортажу.
І знаєте, на що найбільше сподіваються покинуті діти побачити в руках у волонтера? Ні, не подарунки. Не ласощі й не іграшки, хоча вдома цим дітям цукерки нечасто перепадають. Дитина, чиїх батьків позбавили батьківських прав, чекає побачити телефон. Щоб витягти з кишеньки замусолений папірець із номером: «Подзвони моїй мамі. Будь ласка!»
Як сказати дитині, що мама не візьме слухавку? Що мами вже майже немає…
Цим малюкам не вистачає живого людського тепла.
Ніжних обіймів. Бесіди з людиною, яка вислухає й поставиться поважливо до маленької людини. Можливо, вперше в житті до неї хтось поставиться поважливо.
Волонтерство — то не лише кошти. То ваш час, то краєчок вашого серця. Поділіться ним із дитиною, подаруйте хоча б трішечки добра, приєднавшись до доброчинного фонду.
Ви сильні й мудрі, бо ви дорослі. Малюки чекають на вашу допомогу.
