Відразу після народження Ярослава підключили до ШВЛ

Збір закрито!

Щиро дякуємо, за ваш внесок у скарбничку життя Ярослава! Ярослав зараз проходить реабілітацію у Space Clinic (РЦ "Томатіс").

Бажаємо Вам міцного здоров'я, злагоди у родинах.

І нехай добро повертається до вас сторицею!

У нас є інші підопічні, які потребують Вашої підтримки.

Будь-ласка перейдіть за посиланням тут.

 

Ярослав Полєтаєв, 3 роки.

Діагноз: ДЦП, подвійна геміплегія з вираженими руховими порушеннями, затримка усіх видів розвитку.

Ярослав потребує відновної реабілітації у Реабілітаційному центрі "Томатис".

 

Щойно з’явившись на світ у ніч з 31 грудня на 1 січня 2018 року, Ярослав опинився на межі життя і смерті.  Від набряку легень немовля врятували за допомогою апарату ШВЛ. 

 

Від наслідків тих жахливих подій мама Віра рятує свого синочка протягом останніх трьох років. У Ярослава Полєтаєва ДЦП затримка розвитку.

 

ДЦП - ці три літери завжди були такими страшними для Віри, вона просто не впускала їх у свої думки, особливо, коли завагітніла. Відчувши під серцем нове життя, Віра всіляко оберігала себе від страхів та негараздів.

 

Майбутня мама заворожено чекала дива. Віра розуміла, що пологи змінять її життя, вона готувалася до болю народження та турбот піклування за немовлям.

 

Але Віра не була готова до того болю, що відчуває матір, коли її дитина помирає, навіть, не побачивши світ.  Через кілька годин після народження її хлопчик перестав дихати.

 

Немовля лежало у реанімації, дихання забезпечувалося апаратом ШВЛ. Породілля залишилася наодинці зі своїм горем. Віра подумки взяла синочка на руки, зігріла, вдихнула у нього силу життя.

 

Вона просила сина: “Дихай, дихай сам, будь ласка! Живи… Бо жити треба, життя прекрасне, і я тобі його покажу”.

Скоро буде три роки, як Віра стала мамою. Тепер ці  літери - ДЦП затримка розвитку - стали звичними і майже не травмують Віру… Зараз Віру мало що може травмувати, її горе було таким великим, що захопило все її серце. Місця для нового горя вже не залишилося.

 

Молода мати вже не боїться діагнозу сина, покладається на силу своєї любові та на небайдужих людей. Бо без підтримки Віра просто не мала б можливості витягнути сина з лап хвороби і поставити його на шлях розвитку.

 

“Я ж обіцяла йому показати життя, і я роблю це з усією жагою свого серця, -каже Віра. - Життя - це розвиток, щоденний, невпинний і неминучий. Життя змінює нас щохвилини, а от напрям змін ми іноді можемо обирати самостійно.

 

Я не обираю дивитися на те, як хвороба скручує судомами маленьке тіло мого сина. Я обираю складну щоденну працю задля реабілітації своєї дитини. Я не хочу втрачати час, поки Ярославчик маленький, і його мозок пластичний, є шанс виправити життя”.

 

Подвійна геміплегія – це найскладніша форма дитячого церебрального паралічу. Діточки з цим діагнозом рідко мають внутрішню мотивацію і не усвідомлюють можливостей змін.

 

Але Вірі вдалося встановити міцний зв’язок з сином і налаштувати його на роботу над собою. Незважаючи на важкі розлади опорно-рухового апарату, Ярослав навчився сидіти.

 

Знівечене горем серце Віри живе любов’ю до сина та надією на добрих людей. Їй не можна зупинятися, бо зупинка у реабілітації сина відразу стане величезним кроком назад.

 

А робити кроки вперед дуже складно. Зараз Віра та Ярослав збирають гроші на необхідний курс реабілітації в харківському РЦ “Томатіс”. Родині потрібні 21300 грн.

 

Допомогти Вірі оплатити реабілітацію сина ви можете у формі нижче, у призначенні платежу вказати: для Полєтаєва Ярослава