Насті доведеться ампутувати ніжку… – мама благає про допомогу

Збір закрито!

Щиро дякуємо, за ваш внесок у скарбничку життя Анастасії!

Бажаємо Вам міцного здоров'я, злагоди у родинах.

І нехай добро повертається до вас сторицею!

У нас є інші підопічні, яким потрібна Ваша допомога!

Її чекають і про неї моляться.  

Будь-ласка перейдіть за посиланням тут.

__________________________________

Восьмирічна Анастасія Коваль із села Мала Стратіївка Тростянецького району Вінниччини має рідкісну вроджену ваду судин. Кров погано надходить до лівої ноги. На планеті таку хворобу мають 100 дітей та 400 дорослих. 

   

Настя ніжно торкнулася клавіш фортепіано. 

 

— Ділінь! — промовили клавіші, звично відгукнувшись на дотик дитячих пальчиків. У свої вісім років Настя досягла неабияких успіхів у музиці.

 

Насті дуже подобається грати. Можливо, вона б навіть захотіла стати славетною піаністкою, якби не танці. Танці — ось про що найбільше мріє дівчинка з синдромом Кліппеля-Треноне-Вебера. 

 

Ви не знаєте, що це за синдром? Це рідкісна вроджена хвороба судин, що віднімає в людини дитинство. А іноді ― й життя. Набряки, рани й жорстокий біль, що сковує уражену ніжку. Судоми. Далі — гірше. Загроза тромбозу, крововиливи, а у найскладніших випадках ― ампутація.

 

Страшні муки дитина переносить уже в перші години після народження.

 

— Раз-два-три! Раз-два-три! — слухняно наспівують клавіші. І Настусине серце кружляє в легкому вальсі. Колись Настя танцювала насправді — в дитячому садочку. І була найщасливішою дитиною на землі.

 

Тоді хворобу вдалося тимчасово приборкати, і це була велика перемога. Перша перемога крихітної дівчинки, про яку навіть писали в газетах. Та Насті було байдуже, про що пишуть дорослі у своїх газетах, адже вона ще не вміла читати. Вона просто співала й танцювала разом з іншими дітлахами, а на прогулянці навіть бігала. Вона жила справжнім дитячим життям. Тоді вона ще не знала, скільки таких боїв їй доведеться вистояти ― маленькому відважному бійцю із кумедними хвостиками.

 

Неможливість лікування у вітчизняних клініках. «У нас таке не лікують!» ― розводять руками лікарі. Лікування й операції у 2, 4 та в 6 років за кордоном, тривала реабілітація. Компресійні панчохи, спеціальне взуття й біль, біль ― невідступний і виснажливий. Посвідчення дитини-інваліда.

 

Сьогодні Насті готові допомогти лікарі німецької клініки в Центрі судинних аномалій Університетської клініки й поліклініки радіології Університету ім. Мартіна Лютера Халле-Вітенберга у Німеччині.

 

Вартість перебування за кордоном та курсу лікування складає 15781,67 євро без додаткових витрат. Додаткові витрати для перебування в Німеччині становлять 2000 євро. Це разом 17781,67 євро (545000 гривень за поточним курсом) – непосильна сума для Настусиних батьків ― простих жителів села Мала Стратіївка на Вінниччині.

 

― До-ре-мі–фа-соль–ля-сі! Їде кицька на таксі! ― спритні пальчики пробігають по чорно-білим клавішам, ані на мить не затримавшись на жодній.

 

Як і кожна дитина, Настя любить сміх і жарти. Вона завжди усміхається на фото, і, дивлячись на ці знімки, ви ніколи не здогадаєтеся, що в глибині темних оченят живе сум. Сум за тим самим віднятим дитинством. Сум за біганиною босоніж по росяній траві, за гонками на велосипедах, за незмінним для всіх поколінь «ти квач!»

 

― Учать в школі, учать в школі, учать в школі… ― лунає з самого серця фортепіано до болю знайома мелодія. Збираючись до школи, Настя надягає спеціальне взуття, бо через хворобу стопа деформована, ліва ніжка росте швидше за праву, різниця в довжині вже помітна. Дівчинка мужньо переносить страждання й налягає на навчання ― в її щоденнику найвищі бали з усіх предметів. Настя відмінниця.

 

Єдиний рядок у табелі, в якому немає ніякої оцінки ― це фізкультура. Пуста клітинка. Німе нагадування про нестерпний дитячий біль.

 

Допомогти Насті подолати біль Ви можете тут: